ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТОКИ: ВПЛИВ НА БЕЗПЕКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ :

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

На правах рукопису
УДК 330.341.42: 332.012+002.6

ЛЕВЧЕНКО ОЛЕНА ІГОРІВНА

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТОКИ:
ВПЛИВ НА БЕЗПЕКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Пенькова Інеса Вячеславівна

Донецьк - 2013

ЗМІСТ
Вступ ………………..…………………..……………………………………………….3
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки. ……………………………..…………..….….…...11
1.1. Сутність поняття безпеки національної економіки та її інформаційна
складова..………………………………………………….…………………….……...11
1.2. Теоретичні підходи до визначення сутності інформаційних потоків…....….23
1.3. Концептуальний підхід до впливу інформаційних потоків на систему безпеки національної економіки…...……..……………………..……………………36
Висновки до розділу …...……………………………………………………………..54
Розділ 2. Аналіз інформаційних потоків у системі безпеки національної
економіки ….…………………………………………………………………………...57
2.1. Чинники і напрями впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки ….……………………………………...……………………………………57
2.2. Принципи кореляції руху інформаційних потоків і безпеки національної економіки…. …………………………………………………………………………...78
2.3. Наслідки впливу інформаційних потоків на безпеку національної
економіки ........................................................................................................................94
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………………….111
Розділ 3. Зміцнення безпеки національної економіки за умов становлення інформаційного суспільства ………………………………………..……………..113
3.1. Ресурси посилення безпеки національної економіки України із урахуванням інформаційних потоків …………………………………………………………….113
3.2. Моделювання кореляції руху інформаційних потоків і безпеки національної
економіки ...……...........................................................................................................127
3.3. Шляхи зміцнення безпеки національної економіки за умов урахування інформаційних втрат …………………...…………………………………………....137
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………………….158
Висновки ……………………………………………………………………………...161
Перелік використаних джерел ……………………………………………………...168
Додатки ……………………………………………………………………….............192

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні трансформації, що обумовлені процесом переходу світового господарства до інформаційної стадії розвитку, потребують осмислення з позицій економічної науки якісних і кількісних перетворень, які відбуваються у різних сферах життєдіяльності країни та впливають на безпеку національної економіки. Швидка модифікація продуктивних сил у ринкових умовах господарювання відбувається в усіх сферах життєдіяльності людини. Інформаційні потоки в сучасному світі набули лавинного, а іноді неконтрольованого характеру. Зростаючі можливості генерації інформації, що обумовлені високими темпами науково-технічного прогресу, породили такі феномени як Інтернет, Інтранет, електронні бібліотеки і комунікаційні мережі. Перетворення інформації та інформаційних потоків у найважливіший ресурс, продукт, товар обумовлює потребу наукового розкриття як причин, так і наслідків змін, викликаних посиленням ролі інформації у господарсько-економічних процесах. Розвиток інформаційно-економічних відносин сучасних світогосподарських зв'язків приводить, із одного боку, до доцільності вживання своєчасних заходів щодо розширення української національної частини глобальної мережі Інтернет і створення внутрішньодержавних передумов до її вільного доступу, з іншого боку, вимагає захисту національних інтересів країни і забезпечення її інформаційної й економічної безпеки.
Продуктивні сили і виробничі відносини зокрема перебувають під впливом технологічних та інформаційних перетворень, що приводить до розвитку персоніфікованого (одиничного) виробництва і маркетингу. Вчені все частіше підкреслюють незаперечну роль інформаційних потоків у життєдіяльності сучасної людини. Наукові праці присвячені аналізу, оцінці та дослідженню різних аспектів інформаційних потоків і знань. Теоретико-методологічні основи даної проблеми досліджені такими вітчизняними і закордонними вченими, як Р.Абдєєв, Н.Апатова, С.Архієреєв, Д.Белл, З.Бжезинський, Дж.Б’юкенен, Л.Вінарик, Н.Вінер; Ф.Агійон, Р.Барро, Т.Веблен, Р.Вишні, Дж.М.Кларк, Дж.Р.Коммонс, К.Мерфі, У.Мітчелл, П.Ромер, У.Ростоу, Р.Солоу, Е.Фелпс, Р.Харрод, Е.Хансен, П.Хоувітт, А. Чухно, А.Шляйфер, які обґрунтували роль НТП в економічних процесах, що започаткувало дослідження феномена інформації та інновацій в сталому економічному зростанні країни і постало основою для побудови ряду фундаментальних моделей економічного зростання; С.Дятлов, А.Зуєв, В.Іноземцев, М.Кастельс, С.Мочерний, Л.Мяснікова, Ф.Хайєк, О.Чаусовський займаються розробленням положень інформаційної економіки.
Проте, на сьогодні не вироблено єдиної точки зору щодо розробки ефективного механізму, схеми або інфраструктури ефективного позитивного впливу руху інформаційних потоків на безпеку національної економіки країни. Актуальність теми дослідження обумовлена також тим, що інформаційні потоки у своїх різноманітних проявах проникають в усі сфери життєдіяльності соціуму, викликаючи в них як тенденційні, так і резонансні явища.
Таким чином, беручи до уваги дискусійність теоретичних положень і наявність різних точок зору щодо впливу інформаційних потоків на національну безпеку, можна виявити методологічні передумови пропонованого дослідження, присвяченого виявленню особливостей впливу руху інформаційних потоків на безпеку національної економіки та визначити його завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках державних бюджетних тем відповідно до плану науково-дослідних робіт ДВНЗ «Донецький національний технічний університет»: «Парадигма відтворення соціально-економічного потенціалу у контексті глобалізації та регіоналізації» (номер державної реєстрації 0108U005805), у рамках якої автором оцінено вплив інформаційних потоків на зовнішньоекономічну діяльність України; «Науково-практичне забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки та суб’єктів господарювання» (номер державної реєстрації 0111U002117), у межах якої автором було визначено особливості управління інформаційними потоками для підтримання економічної безпеки національної економіки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток науково-методичних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо підвищення рівня безпеки національної економіки шляхом зниження втрат, які виникають під час руху інформаційних потоків у національній економіці.
Для досягнення поставленої мети у роботі визначені й вирішені наступні завдання:
визначено сутність безпеки національної економіки із урахуванням її інформаційної складової;
систематизовано теоретичні підходи до виявлення сутності інформаційних потоків та здійснено їх класифікацію;
розроблено концептуальний підхід до визначення впливу інформаційних потоків на систему безпеки національної економіки;
проаналізовано чинники і напрями впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки;
сформульовано принципи взаємозалежності руху інформаційних потоків і показників безпеки національної економіки;
виявлено наслідки впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки;
визначено ресурси посилення безпеки національної економіки України з урахуванням інформаційних потоків;
розроблено модель кореляції інформаційних потоків і безпеки національної економіки;
запропоновано напрями зміцнення безпеки національної економіки шляхом мінімізації втрат під час руху інформаційних потоків.
Об'єкт дослідження – процес підвищення безпеки національної економіки країни з урахуванням впливу інформаційних потоків.
Предмет дослідження – теоретико-методичні засади визначення, усунення та попередження втрат під час руху інформаційних потоків, які впливають на безпеку національної економіки країни.
Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертації є фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних учених, які досліджують особливості функціонування інформаційних потоків у національній економіці. У процесі дослідження використано:
діалектичний метод як основу ретроспективного аналізу теоретичних підходів до руху інформаційних потоків; системний та історичний підходи – для дослідження закономірностей і тенденцій формування інформаційної економіки; абстрактно-логічний метод – для виявлення особливостей руху інформаційних потоків на мікро-, мезо- та макрорівнях і визначення напрямів впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки; системний аналіз – для визначення форм і сфер застосування інформаційних потоків; метод лінійної регресії з найменшими середньоквадратичними похибками – для обґрунтування впливу руху інформаційних потоків на безпеку національної економіки.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти України, офіційні дані Державної служби статистики, монографії та науково-аналітичні статті, матеріали міжнародних і всеукраїнських конференцій і семінарів. Для обробки економічної інформації, побудови таблиць і графіків використано сучасні технології Microsoft.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні актуальної наукової задачі розробки теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення безпеки національної економіки з урахуванням впливу інформаційних потоків в умовах становлення інформаційної економіки.
До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну дисертації, належать такі:
вперше:
розроблено концептуальний підхід до визначення впливу інформаційних потоків на систему безпеки національної економіки на основі встановлення залежності її рівня від розміру інформаційних втрат, які виникають в процесі руху інформаційних потоків, що дозволяє обґрунтувати шляхи зміцнення безпеки національної економіки через підвищення якості функціонування інформаційних потоків і зменшення відповідних втрат у процесі їх руху на мікро-, мезо- і макрорівнях національної економіки;
удосконалено:
науковий підхід до визначення сутності інформаційного потоку як сукупності умов формування, систематизації, руху й використання економічної інформації на мікро-, мезо- і макрорівнях, що дозволяє здійснити класифікацію інформаційних потоків за ознаками функціонування і упорядкувати їх рух у процесі управління безпекою національної економіки;
науково-методичні засади визначення інформаційних втрат, які виникають у зв’язку з рухом інформаційних потоків на різних рівнях національної економіки під впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників і мають прояв у часових та матеріальних втратах, що дозволяє забезпечити їх мінімізацію і розрахувати величину резервів економічного зростання для посилення безпеки національної економіки;
методичний інструментарій оцінки безпеки національної економіки через формування моделі кореляції руху інформаційних потоків і показників економічної безпеки, що дозволяє доповнити методичне забезпечення оцінки безпеки національної економіки і визначити напрями її підвищення;
дістали подальшого розвитку:
визначення сутності безпеки національної економіки з урахуванням інформаційної складової, що реалізується через вплив інформаційних потоків на складові безпеки національної економіки і супроводжується ризиком виникнення потенційних загроз, своєчасне виявлення яких дозволяє розробити адекватні заходи щодо їх усунення і забезпечити необхідний рівень безпеки національної економіки;
систематизація чинників впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки, до яких віднесено ринкові трансформації, інституційні перетворення і розвиненість інформаційно-комунікативних мереж, що дозволяє обґрунтувати залежність показників складових безпеки національної економіки від впливу інформаційних потоків і виявити загрози економічних втрат від руху інформаційних потоків за окремими складовими безпеки національної економіки;
методичний підхід до визначення величини інформаційних втрат шляхом побудови матриці об’єктивних i суб’єктивних втрат на різних рівнях національної економіки, що дозволяє оцінити їх вплив на показники безпеки національної економіки за науково-технологічною складовою і конкретизувати завдання з підвищення рівня безпеки національної економіки.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані в дисертації висновки та рекомендації полягають в обґрунтуванні рекомендацій щодо вдосконалення механізму управління інформаційними потоками та можуть бути використані державними і науковими установами, аналітичними центрами та підприємствами для розробки й коригування державної стратегії зміцнення безпеки національної економіки Україні за рахунок інформаційної складової.
Перша. Доведено, що відтворення й перерозподіл інформаційних потоків, як одного з пріоритетних факторів соціально-економічного прогресу, вимагає вирішення стратегічних завдань, пов'язаних із формуванням інформаційної інфраструктури з метою прискорення економічних реформ і підвищення безпеки національної економіки країни. Цей процес доцільно забезпечити нормативно-правовими актами, що сприяють успішній інтеграції України в сучасне інформаційне суспільство, яке постійно розвивається.
Друга. Виявлено, що зміцнення безпеки національної економіки залежить від оптимального зниження втрат при русі інформаційних потоків, що може дозволити у майбутньому розробити математичну модель розрахунку закономірностей впливу інформаційних потоків на національну економіку та її ефективність.
Третя. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використаними при виробленні й коригуванні державної стратегії формування інформаційної економіки в Україні.
Результати дисертаційного дослідження використовуються Державною службою інтелектуальної власності України при розробці та удосконаленні підходів до структуризації та обліку інформаційних потоків у сфері інтелектуальної власності під час здійснення державної реєстрації об’єктів інтелектуальної власності (довідка № 3-9/5199 від 07.07.2012р.), управлінням зв’язків із громадськістю Донецької міської ради при удосконаленні інформаційно-комунікаційних зв’язків міської адміністрації міста Донецьк (довідка № 238 від 11.09.2012 р.), у Донецькому національному технічному університеті (довідка 29-66/16 від 23.08.2012 р.), у Донецькому університеті економіки та права (довідка № 2.01 – 246 від 06.06. 2012 р.), у Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова (довідка №01/15-245 від 07.06. 2012 р.) при викладанні економічних дисциплін, а також можуть бути використаними в інших державних закладах країни.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо вирішення наукової задачі підвищення безпеки національної економіки з урахуванням впливу інформаційних потоків в умовах становлення інформаційної економіки. Внесок автора у колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях:
4 міжнародних: «Young scientists’ researches and achievements in science» (м. Донецьк – квітень 2010 р.), «Соціально-економічні та правові аспекти посткризового розвитку» (м. Донецьк – квітень 2012 р.), «Наукові дослідження сучасності» (м. Київ – травень 2012 р.), «Фінансова безпека та стратегічний розвиток держави» (м. Полтава – 20-21 грудня 2012 р.);
4 всеукраїнських: «Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства» (м. Донецьк – травень 2011 р.), «Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства» (м. Донецьк – квітень 2012 р.), «Тенденції розвитку економіки та права в світі» (м. Донецьк – квітень 2012 р.), «Наука: теорія та практика» (м. Черкаси – червень 2012 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 15 наукових працях, серед яких 1 колективна монографія, 6 статей у фахових журналах та збірниках наукових праць і 8 – за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій – 5,6 д. а., з яких особисто автору належать – 4,8 д.а.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури із 251 найменувань (на 24 сторінках), 10 додатків (на 20 сторінках). Зміст дисертації викладено на 167 сторінках друкованого тексту, включаючи 17 таблиць на 17 сторінках, 34 рисунки на 14 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Основний результат проведених теоретичних і практичних досліджень полягає у вирішенні актуальної наукової задачі розробки теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення безпеки національної економіки на основі встановлення залежності її рівня від розміру інформаційних втрат, які виникають в процесі руху інформаційних потоків, що дозволяє обґрунтувати шляхи зміцнення безпеки національної економіки через підвищення якості функціонування інформаційних потоків і зменшення відповідних втрат у процесі їх руху на мікро-, мезо- і макрорівнях національної економіки.
1. На підставі узагальнення теоретичних засад економічної безпеки систематизовано вимоги щодо формування сутності, змісту, структури поняття безпека національної економіки, яке повинно враховувати вимоги чинної системи національної безпеки. Доведено, що стан та тенденції економічної безпеки свідчать про наявність загроз національній безпеці в економічній сфері.
Надано авторське визначення поняттю безпеки національної економіки, під якою пропонується розуміти здатність національної економіки забезпечувати і зберігати власну захищеність і незалежність у міжнародному господарському середовищі, яка ґрунтується на сукупності умов і факторів її відносної стабільності, стійкості і здатності до перманентного оновлення, саморозвитку і створення такого стану економіки та інститутів влади, за яких гарантується захист національних інтересів, соціально орієнтований розвиток країни, добробут народу й рівноважність внутрішнього ринку незалежно від впливу зовнішнього середовища.
Незважаючи на різноманітність поглядів, підходів та методів оцінок економічної безпеки України, теоретично обґрунтовано, що стан безпеки економіки впливає на національну безпеку всієї країни та є показником наявності її загроз.
2. Розглянувши досвід попередніх досліджень у теорії інформаційних потоків, зазначимо, що було розроблено ряд положень стосовно руху та функціонування інформації на національному рівні, було запропоновано державні та правові дії захисту інформації, визначені шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення системи державного управління. Науковці вивчають становлення, розвиток та функціонування інформаційного ринку та механізми його макрорегулювання. Також визначаються передумови та перспективи розвитку інформаційного суспільства, та його особливості в Україні. Деякі дослідники вивчають ринок науково-технічної інформації в структурі національної економіки, досліджують проблеми інформаційної економіки і трансформаційних процесів, які відбуваються в соціально-економічний сфері. Існують певні розробки в економіко-правових та політичних аспектах інформаційної безпеки; виділені пропозиції щодо проблем захисту інформації як складової (підсистеми) інформаційної безпеки та інші. Однак, не було сформульовано єдиного науково-методичного підходу щодо формування механізму управління інформаційними потоками на мікро-, мезо- та макрорівнях.
Автором пропонується під інформаційним потоком розуміти сукупність умов формування, систематизації, руху й використання економічної інформації на мікро- та макрорівнях, яка в цілому в процесі власного функціонування призвана забезпечити безпеку національної економіки. При цьому інформаційний потік – узагальнений упорядкований струм даних, який чітко спрямовано в рамках системи за допомогою інструментів управління. Види інформаційних потоків упорядковуються і класифікуються в залежності від функцій, які вони виконують, і потреб, які задовольняють.
3. Організація функціонування інформаційних потоків у системі безпеки національної економіки здійснюється шляхом перерозподілу інформації в рамках зовнішнього і внутрішнього середовища системи безпеки національної економіки із метою виявлення загроз безпеки і подальшої мінімізації ризиків їх виникнення.
Розроблено та обґрунтовано концептуальний підхід до визначення впливу інформаційних потоків на систему безпеки національної економіки, який полягає у встановленні взаємозв’язку між функціонуванням інформаційних потоків у внутрішньому і зовнішньому середовищах системи безпеки національної економіки та її станом. В основі розробленого підходу міститься залежність стану безпеки національної економіки від розміру інформаційних втрат від функціонування інформаційних потоків, врахування яких забезпечує можливість виявлення та усунення загроз безпеки національної економіки і визначення резервів зростання національної економіки.
4. У відповідності до сфер функціонування інформаційних потоків виявлено напрями їх впливу на складові безпеки національної економіки: ресурсний, товарний, науково-технологічний, соціальний, культурний. Визначено вплив руху інформаційних потоків на безпеку національної економіки через показники її науково-технологічної складової.
За результатами визначення ознак інформаційного суспільства та інформаційного виробництва виявлено такі чинники впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки: ринкові трансформації і формування інформаційного ринку; інституційні перетворення і розвиток нових інститутів, пов’язаних із науково-технологічним прогресом та інноваційною діяльністю: електронного уряду, контрактних відносин у мережах тощо; розвинення глобальних і регіональних інформаційно-комунікаційних мереж Інтернет, телебачення та інші. На підставі результатів аналізу впливу вказаних чинників за допомогою показників соціально-економічного розвитку та розвиненості інформаційно-комунікаційної інфраструктури доведено, що в Україні внаслідок відтоку науково-технологічних розробок і результатів НДДКР за кордон спостерігається загроза економічних втрат внаслідок неконтрольованого експорту науково-технічної інформації, що знижує рівень безпеки національної економіки.
5. На основі виявлення взаємозв’язку руху інформаційних потоків і показників безпеки національної економіки визначено наступні принципи їх кореляції, а саме, цілісності i збалансованості економічної системи, соціалізації економіки, інформаційної культури, якості i об’єктивності інформаційних потреб, трансакційності, технологічності.
Реалізація принципів якості та об’єктивності інформаційних потреб пов’язана із перерозподілом державних витрат, які виникають у зв’язку із рухом інформаційних потоків. Принципи трансакційності впливають на показники безпеки національної економіки через залежність впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій і продуктивності праці. По-перше, швидке зростання продуктивності праці спостерігається в галузях, які застосовують нові технології, у порівнянні із тими, які не впроваджують інновацій. По-друге, існує певний рівень поширеності інформаційних i комп’ютерних технологій, який дозволяє одержувати сінергетичні ефекти від взаємодії економічних агентів i сучасних технологій. Принципи технологічності опосередковуються в системі безпеки національної економіки шляхом структурних змін в економіці, які приводять до збільшення частки галузей, пов'язаних із обробкою, створенням i розподілом інформації, i до росту обсягів виробництва наукомісткої продукції. В свою чергу це відображається на обсягах i структурі інвестицій, серед яких зростає частка вкладень у сектор нових технологій.
Таким чином, відзначені принципи утворюють базис для подальшого обґрунтування і розробки моделі кореляції руху інформаційних потоків і показників складових безпеки національної економіки.
6. Із урахуванням означених принципів у роботі проаналізовано наслідки впливу інформаційних потоків на науково-технологічну складову безпеки національної економіки. У якості аналітичних показників впливу інформаційних потоків використано: кількість патентів на винаходи, обсяг та структура інноваційних витрат підприємств України, рівень витрат на наукову діяльність, рівень освіти дорослого населення, залучення до різних форм здобуття освіти, експорт послуг інформаційних i комп’ютерних технологій, чисельність науковців в України.
За підсумками аналізу виділено характерні ознаки і наслідки впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки: недосконалість інформаційного забезпечення, яка викликана неконтрольованістю інформаційних потоків із боку держави; низька конкурентоспроможність національних товарів і виробників на міжнародних ринках внаслідок низької якості і швидкості розповсюдження інформації, що ускладнює моніторинг потенційних загроз; втрати коштів і часу, які пов’язані із пошуком і обробкою інформації, рухом інформаційних потоків, що викликає загрози зниження показників науково-технологічної складової безпеки національної економіки.
7. На основі авторського підходу до організації функціонування інформаційних потоків у системі безпеки національної економіки визначено ресурси посилення безпеки національної економіки України з урахуванням інформаційних потоків та доведено, що таки ресурси знаходяться у площині перспектив формування інформаційної економіки в Україні й тісно пов’язані з удосконаленням інформаційної інфраструктури, яка включає інформаційні ресурси, продукти, консультаційні послуги й програмно-апаратні засоби обчислювальної, телекомунікаційної техніки, а також персонал, що забезпечує їх створення й використання, стає найважливішою складовою життєдіяльності суспільства. Розробка заходів, які спрямовано на зниження втрат під час руху інформаційних потокiв надасть можливості обґрунтувати величини резервів економічного зростання для посилення безпеки національної економіки як сукупності фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів на мікро-, мезо- та макрорівнях, що вивільняються внаслідок удосконалення руху інформаційних потоків.
8. Розроблено модель кореляції руху інформаційних потоків і показників безпеки національної економіки за науково-технологічною складовою, яка передбачає визначення впливу показників складових економічної безпеки на величини експорту інформаційних послуг і дозволяє доповнити методичне забезпечення оцінки безпеки національної економіки.
Вплив фінансування наукової діяльності в країні на експорт послуг інформаційних і комп’ютерних технологій, які трактуються у якості інформаційного потоку із національної економіки у міжнародне (зовнішнє) середовище, оцінено на основі функціональної залежності від наступних факторів: питомої ваги видатків Держбюджету на науку і науково-технічні розробки, індексу фінансування, обсягу наукових та науково-технічних робіт за видами. Отримане значення демонструє ступінь впливу на безпеку національної економіки руху інформаційних потоків, пов’язаних із науковою діяльністю.
9. Доведено, що в Україні за останні роки досягнуто істотного прогресу в розвитку телекомунікації, в інформаційному законодавстві, в інформатизації державних i комерційних організацій. Даний прогрес свідчить про своєчасність переходу від політики, спрямованої на розвиток окремих галузей інформаційної індустрії - зв'язку, комп’ютерного, інформаційного, аудiовiзуального ринків, до формування загальної стратегії входження в інформаційне суспільство, в якій на перший план виходять соціальні процеси.
Рішення наступних проблем сприятиме підвищенню рівня безпеки національної економіки: підвищення ролі комерційних структур у фінансуванні закупівель матеріальних інформаційних засобів; розвиток телекомунікації, мереж зв'язку, поповнення інформаційних фондів; надання інформаційній сфері пріоритету, у зв'язку із чим має бути здійснений відповідний перерозподіл бюджету, розширені можливості одержання інвестицій тощо; забезпечення й захист авторських прав; налагодження державного статистичного обліку баз даних, обчислювальної техніки, створення системи матеріального забезпечення, надходження оперативних даних про виробників i споживачів інформації, про посередників, операторів мереж зв'язку, про потребу в кадрах та інші.
Для підвищення рівня безпеки національної економіки та мінімізації інформаційних втрат в Україні запропоновано реалізувати такі загальні заходи: в економічній сфері – удосконалити й впровадити ефективну стратегічну програму економічного зростання, орієнтовану на інноваційний інформаційно-технологічний тип виробництва, i забезпечити державну фінансову підтримку наукомістких, високотехнологічних i енергозберігаючих технологій у промисловості й сільському господарстві, необхідну конкуренцію суб’єктів виробництва для підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку; у соціальній сфері – забезпечити відповідний стратифікаційний рівень соціальної підтримки в рамках конституційних прав i свобод особи, гарантуючи одержання якісної освіти, медичного обслуговування й затребуваність отриманої професії за допомогою створення адекватних робочих місць; у культурній сфері – створити умови розвитку інтелекту й культури націй, відродження духовності, опираючись на досвід поколінь, накопичені знання й високі технології. Внаслідок цих впроваджень передбачається підвищення рівня соціально-економічної захищеності, обізнаності, що сприятиме зниженню втрат на пошук інформації.
За результатами дослідження розроблено й запропоновано методику розрахунку впливу інформаційної складової на безпеку національної економіки. Запропонована методика ґрунтується на розрахунку загальних втрат під час руху інформаційних потоків у національній економіці й надає змоги розробити заходи із зниження цих втрат за рівнями національної економіки (мікро-, мезо-, макрорівнях).
Розробка заходів, які спрямовано на зниження об’єктивних i суб’єктивних втрат під час руху інформаційних потокiв надасть можливості підвищити рівень безпеки національної економіки шляхом зміцнення інформаційної інфраструктури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение / Л. Абалкин // Вопросы экономики. – 1994.– №12.
2. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. – М.: ВЛАДОС, 1994. – 339 с.
3. Абрамов Е.Г. Информация в информационной экономике // Креативная экономика. – 2007. – № 6 (6). – С. 55-61.
4. Адамов Б.И., Винарик Л.С., Щедрин А.Н. Приоритеты прорыва в информационную экономику // Вісник економічної науки України. – 2006. – №1(9). – С.3-6.
5. Акперов И.Г., Масленникова Ж.В. Психология предпринимательства. – М.:Финансы и статистика, 2003. – 544 с.
6. Андрєєва О.М. Міжнародні політичні проблеми інформаційної безпеки України: дис. … канд. політ. наук: 23.00.04 / Андрєєва Ольга Миколаївна.. - Київ, 2003.
7. Антипина О., Иноземцев В. Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – №7. – С.19-29.
8. Анчишкин А.И. Наука – техника – экономика. – 2-е изд. – М.: Экономика, 1989. – 383 с.
9. Архипов А. Экономическая безопасность: оценки, проблемы, способы обеспечения /А. Архипов // Вопросы экономики, 1994.– №12.
10. Бажал Ю.М. Знаннєва економіка – економіка конкурентоспроможності. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.isu.org.ua/catalog-26/i_id-6/library.html.
11. Базилюк Я.Б. Умови формування і стратегія забезпечення конкурентоспроможності національної економіки: дис… канд. екон. наук: 24.04.01 / Адміністрація Президента України. Нац. Ін-т стратегічних дослідж. – К., 2001. – 169 с.
12. Баласинович Б.О. Зайнятість в умовах становлення інформаційного суспільства: Дис. ... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 219 с.
13. Бегтін І. Информационные потоки, скрытая информация и связность. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ivan.begtin.name/2008/05/30/420/. – Назва з екрану.
14. Безруков В., Новосельский В. Потенциал экономического развития и научно-технический прогресс // Экономист. – 2002. – №1. – с. 3-6.
15. Беккер Гэри С. Экономический анализ и человеческое поведение // ТНЕSIS. – 1993. – Вып. 1. – с.24-40.
16. Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе / Под ред. П.С.Гуревича. – М.: Прогресс, 1986. – 354 с.
17. Белорус О.Г., Лукьяненко Д.Г. Глобальные трансформации и стратегии развития. – К.: Орияне, 2000. – 234 с.
18. Бенам А., Бенам Л. Права собственности в переходной экономике: комментарии по поводу того, что знают экономисты // Экономическая наука современной России. – 1999. – №3. – с. 57-71.
19. Бервено О.В. Интеллектуальный капитал: экономическое содержание и особенности формирования в транзитивном обществе: Дис. ... канд. экон. наук: 08.01.01 / Харьк. нац. ун-т им. В.Н. Каразина. – Х., 2002. – 214 с.
20. Беседін І.В. Мережева організація економічної інформації в управлінських структурах: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Беседін Ігор Васильович; Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна; Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції в Україні. – Захист 05.07.02. – Харків, 2002. – 24с.
21. Биленко Ж. Виртуальный криминал. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.crime-research.ru/articles/MoneXy19 - Назва з екрану.
22. Бжилянская Л. Инновационная деятельность: тенденции развития и меры государственного регулирования // Экономист. – 1996. - № 3. – с. 23.
23. Бойко Н.І. Формування інформаційних потоків та управління ними в логістичній системі торговельних підприємств. : Автореф. дис... канд. наук: 08.00.04/ Бойко Наталія Іванівна; Львівська комерційна академія. – Захист 3.07.2009. –Львів. – 19 с.
24. Быченков В. Анонимность, безличность, виртуальность // Общество и книга: от Рунета до Интернета: Сб. науч. ст. / Под общ. ред. А.П. Королевой. – М.: Традиция. – 2000. – с.61-78.
25. В Укpаине pастет количество пользователей интернета// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://podrobnosti.ua/society/2012/04/19/832589.html.
26. В Укpаине pезко возpосло число пользователей интеpнета // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.tochka.net/116148-v-ukraine-rezko-vozroslo-chislo-polzovateley-interneta.
27. Варналій З.С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення [монографія] / З.С. Варналій, Д.Д. Буркальцева і О.С. Наєнко / [За заг. ред. проф. З.С. Варналія] /. – К.: Знання України, 2011. – 299 с., ISBN 978-966-316-292-8. , Третяк В.В. Економічна безпека : сутність та умови формування// Економіка і держава. – 2010. - №1 – с. 6-8.
28. Васильева И.А., Осипова Е.М., Петрова Н.Н. Психологические аспекты применения информационных технологий // Вопросы психологии. – 2002. – №3. – с.80-88.
29. Васенев К.Информирование руководителей — типичные проблемы// Управление компанией. - 2003г. - .№2
30. Вернадский В.И. Мысли о современном значении истории знаний. // Экология и жизнь. – 2003. - № 4(33). – с. 4-28.
31. Википедия – бесплатная энциклопедия. Information flow (information theory). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Information_flow_(information_theory)-Назва з екрану.
32. Вовканич С. Социогуманистический контекст наукоемкой экономики инновационного общества // Экономика Украины. – 2005. – №2. – с. 53-58.
33. Время, затрачиваемое на поиск сокращений в компании производительности. – Режим доступу: http://translate.google.com.ua/translate?hl=ru&langpair=en%7Cru&u=http://www.networkworld.com/news/2006/102006-search-cuts-productivity.html. - Назва з екрану.
34. Всемирный экономический форум назвал Сингапур самым развитым ИТ-государством // Новости электронного бизнеса. [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://www.bizon.ru/news.
35. Всесвітній банк. Електpонний pесуpс. – Pежим доступу: www.data/worldbank.org/indicator. - Назва з екрану.
36. Ґава Ю.В. Інтелектуальний капітал – стратегічний ресурс «постіндустріальної економіки» // Вісник економічної науки України. – 2006. – №1(9). – С.35-38.
37. Гаврилова Н. Преимущества использования интеллектуальной собственности // Экономист. – 2002. – №4. – С.32-35.
38. Ганущак Л.М. Шляхи використання зарубіжного досвіду управління інноваційним потенціалом підприємств в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №4. – С. 135-142.
39. Гасанов Э.А. Факторы, условия и закономерности информационного типа экономического роста. – Хабаровск: Изд-во ХГТУ, 2000. – 246 с.
40. Геєць В.М. Концепція економічної безпеки України / В.М. Геєць та ін.; НАН України, Інститут економічного прогнозування. - Київ: Логос, 1999. – 56 с.
41. Геєць В. Характер перехідних процесів до економіки знань // Економіка України. – 2004. – №4.– с.4-14.
42. Гойло В.С. Современные буржуазные теории воспроизводства рабочей силы. – М.: Наука, 1975. – 357 c.
43. Герасимчук З. В. Роль финансовой безопасности в реализации целей устойчивого развития региона / З. В. Герасимчук, И. М. Вахович // Экономическая теория. – 2009. – № 2. – с. 73 – 84.
44. Городецкий А. Вопросы безопасности экономики России // Экономист. – 1995. - №10. – с.44-50.
45. Гохберг Л., Кузнецова И. Инновационные процессы: тенденции и проблемы // Экономист. – 2002. – №2. – с.50-59.
46. Гребнев Л. Образование: услуга или жизнь // Вопросы экономики. – 2005. – №3. – С. 20-40.
47. Громов Г.Р. Очерки информационной технологии. – М.: ИнфоАрт, 1993. – 197 с.
48. Груба Г. І. Державні пріоритети активізації інноваційної діяльності / Г. І. Груба // Державне управління інноваційним розвитком. Серія : “Державне управління” :зб. наук. пр. Донецького державного університету управління. – Донецьк : ДонДУУ, 2008. − Т. ІХ.  Вип. 105. – с. 71−77.
49. Груба Г. І. Розвиток інноваційної діяльності в Україні: теорія, методологія, стратегія державної політики: [монографія] / Г. І. Груба. – Київ : ТОВ “ДКС центр”. – 2009. – 364 с.
50. Губський Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення: Монографія. – К.: ДП “Укрархбудінформ”, 2001. – 122 с.
51. Гуржиев В. Факторы инновационной направленности инвестиций // Экономист. – 2002. – №3. – С.11-12.
52. Гурковський В.І. Упровадження дієвого правового механізму взаємодії між органами державної влади як основа ефективності державного управління у сфері національної інформаційної безпеки // Вісн. НАДУ. - 2003. - № 3. - С. 87-93.
53. Гурковський В.І. Організаційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки: дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Гурковський Володимир Ігорович; Національна академія держ. управління при Президентові України. - К., 2004.
54. Дадалко В.А. Мировая экономика. – Минск: Наука, 2001. – 367 с.
55. Дайк А., Дзингалес Л. Роль СМИ в управлении корпорациями // Право на свободу слова. Роль СМИ в экономическом развитии / Сокр. пер. с англ.; Всемирный банк. - М.: Издательство «Весь мир», 2005.- 350 с.
56. Демъянов В.В. Эвалектика ноосферы. – Новороссийск: АСТ, 2001. – 274 с.
57. Денисон Э. Исследование различий в темпах экономического роста. / Пер. с англ.; Общ. ред. и вступ. ст. В.М. Кудрова. – М.: Прогресс, 1971. – 645 с. – с.167-218.
58. Державна служба статистики України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. – Назва з екрану.
59. Дзьобань О. П. Національна безпека в умовах соціальних трансформацій (теоретико-методологічний аналіз): Автореф. дис…док.філ.наук: 21.03.01/ Дзьобань Олександр Петрович; Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого. – Захист 09.12.2005. – 32с.
60. Дрожжинов В., Штрих А. Состояние и проблемы формирования информационного общества в странах с различным уровнем экономического развития. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.lest.su/ist/Public/Кus.htm.
61. Друкер П. Задачи менеджмента в ХXI веке: Пер с англ. – М.: Вильямс, 2003. – 272 с.
62. Душков В.І. Ринок науково-технічної інформації в структурі національної економіки: Автореф. дис…канд. екон. наук: 08.00.03/ Душков Володимир Іванович; Донецький державний університет управління. – Захист 18.09.2008. – Донецьк, 2008. – 28с.
63. Дэн Браун. Код да Винчи: [Роман] / Пер. с англ. Н.В. Рейн. – М.: АСТ, 2005. – 542 с.
64. Дятлов С. А. Методология, проблематика и мониторинг информацинно-сетевой экономики // Структурная трансформация экономики: соотношение плановых и рыночных механизмов реализации: Материалы всероссийской науч. конф. – Спб.: Изд-во СпбГУЭФ, 2001.
65. Економiчна Енциклопедiя. – К.: 2001. – т.1. - с. 386-387.
66. Ермошенко Н.М. Рынок и информация: взаимосвязь, становление и развитие // Информация и рынок. – 1991. – №1. – с.15-24.
67. Ермошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. – К.: КНТЕУ, 2001. - 309 с.
68. Жаліло Я.А. Економічна безпека держави, підприємства, особи в інтегрованому суспільстві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: ВПЦ “Київський ун-т”, Ін-т міжнар. відносин. – 2001. – Вип.26. – с.24-27.
69. Загорная Т.О. Аналитический подход в оценке уровня развития информационого сектора экономики // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2011. – № 1 (4). – с.119-129.
70. Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. Хельсинки, 30 июля – 1 августа 1975 г. – М., 1985. – с.25.
71. Закон України «О податкових пільгах для IT-компаній» від 30 липня 2012 року № 5091-VI. – Режим доступу: http://ain.ua/2012/11/05/101051. - Назва з екрану.
72. Закон України «Про науку і науково-технічну діяльність» від 08 липня 2011 року № 3668 – VI// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. – №12. –ст.165.
73. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року № 964 – IV// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. - №39. – ст. 351.
74. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 9 січня 2007 року № 537-V - // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2007. - № 12. - ст.102.
75. Иванов Д.В. Постиндустриализм и виртуализация экономики. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.medport.ru/USSR/ characters/virtual.htm.
76. Иванова Н. Инновационная сфера: итоги столетия // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №8. – с.22-34.
77. Иванченко В. Информационные технологии и система управления // Экономист. – 2004. – №4. – с.37-41.
78. Иванченко В. Россия: восходящие и исходящие трансформации // Экономист. – 2002. – №1. – с.7-13.
79. Ивченко Б.П., Мартыненко Л.А. Информационная экология. – Часть 1. Оценка риска техногенных аварий и катастроф. Статистическая интерпретация экологического мониторинга. Моделирование и прогнозирование экологических ситуаций. – СПб.: Нормед-Издат, 1998. – 208 с.
80. Игуен Тхи Хань. Зоны высоких технологий: мировой опыт и его использование во Вьетнаме // Экономика Украины. – 2004. – №1. – с.73-79.
81. Иноземцев В.Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика»», 2003. – 257 с.
82. Информатизация и информационная безопасность правоохранительных органов. XI Международная научная конференция 21-22.05.2002. Сборник трудов. М., Академия управления МВД России, 2002.
83. Информатизация общества / Ин-т социально-экономи¬ческих проблем РАН/ Отв. ред. Н.М.Римашевская, В.М.Жеребин. – М.: Б.И., 1992. – 194 с.
84. Информационные технологии и системы в управлении предприятием: Учеб. пособие для студентов спец. "Экономика и управление в отраслях хим.-лесн. комплекса" 07.04 / Н. В. Зиньковская, Н. Ф. Бурова ; Гос. акад. управления им. С. Орджоникидзе, 80 с. ил. 20 см, М. ГАУ, 1992.
85. Информационная технология и информатизация современного общества / Общ. ред. А.И. Ракитского. – М.: ИНИОН, 2009. – 19 с.
86. Информационная экономика. Э.С. Спиридонов, М.С. Клыков, М.Д. Рукин и др.; под ред. проф. Э.С. Спиридонова и проф. М.С. Клыкова. – М.: URSS: ЛИБРОКОМ, 2010. – 283. – ISBN 978-5-397-01350-5.
87. Ипполитов К. Экономическая безопасность: стратегия возрождения России. – М.: РСПБ, 1996. – 263 с.
88. Калитич Г. Функціонально-інформаційний синтез наукового, технологічного та інноваційного розвитку // Економіка України. – 1999. – №10. – с. 38-45.
89. Камешева Н.В. Національні рахунки України: становлення, розвиток та перспективи // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №5(23). – с.10-16.
90. Каминская И.В. Трансформация рыночных структур в информационной экономике: теоретический аспект // Креативная экономика. – 2010. – № 8 (44). – С. 30-36.
91. Каныгин Ю.М., Панченко В.Н. Общественный интеллект и социальная когнитология. – К.: Лыбидь, 1990. – 90 с.
92. Карін А. Обработка информационных потоков. [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://vorka.narod.ru/infoflow.html.
93. Карминский A.M. Информационные системы в экономике: В 2-х ч. Ч. 1. Методология создания: Учеб. Пособие/ А.М.Карминский, Б.В.Черников. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 336 с.
94. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Пер. с англ. под науч. ред. О.Шкаратана. – М.: Изд. ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
95. Кваснк Б. Структурная перестройка экономики и ее ресурсы // Экономика Украины. – 2003. – №11. – С.18-28.
96. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Гелиос АРВ, 2002. – 352 с.
97. Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы. – М.: Наука, 1988. – 200 с.
98. Кендрик Дж. Экономический рост и формирование капитала // Советско-американский симпозиум экономистов: Сб. докл. / Предисл. и общ. ред. Т.С. Хачатурова. – М., 1978. – С. 114-115.
99. Колин К.К. Философия информации и фундаментальные проблемы современной информации//Альма матер.- 2010.- №1. – С. 29-35
100. Количество интеpнет-пользователей в Укpаине достигло 13,6 млн. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://itc.ua/news/kolichestvo-internet-polzovateley-v-ukraine-dostiglo-13-6-mln. - Назва з екрану.
101. Колодюк А. В. Інформаційне суспільство: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні: Дис. … канд. політ. наук: 23.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Інститут журналістики. — К., 2004. — 234 арк. — Бібліогр.: арк. 215-234.
102. Колонтай В. Эволюция западных концепций глобализации // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. - №2. – С. 32-39.
103. Колосов Ю. М. Новый международный информационный порядок и проблема поддержания мира/ Ю. Колосов, Б. Цепов. – М.: Наука, 1993. – 69 с.
104. Коляда М.Г. Формирование информационной культуры будущих экономистов в процессе профессиональной подготовки: Дис. … канд. пед. наук / Донец. ин-т социального образования. – Донецк, 2003. – 289 с.
105. Концепция информационной безопасности Российской Федерации. – Режим доступу: http://www.scrf.gov.ru/Documents/Decree/2000/24-1.html. – Назва з екрану.
106. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України. Постанова Верховної Ради. «Голос України» від 4 лютого 1997 року.
107. Концепція економічної безпеки України / Ін-т. економ. прогнозування; кер. проекту В.М. Геєць. – К.: Логос, 1999. – 56 с.
108. Корнєв Ю.Г. Формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності України: Автореф. дис…канд.екон.наук: 08.01.01/Корнєв Юрій Геннадійович; Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – Захист 30.06.2004. – Київ. – 16 с.
109. Корнилова И.Н. Становление рынка научно-технической продукции: Дис. ... канд. экон. наук: 08.01.01 / Киев. ун-т им. Т.Шевченко. – К., 1996. – 209 с.
110. Корсак К. Науки-лидеры: история и современность // Персонал. – 2002. – № 3. – С. 26–32.
111. Косалс Л.Я., Рывкина Р.В., Симагин Ю.А. Оборонные предприятия России в условиях рыночного эксперимента 1995-1998 гг. – М.: Прогресс, 1999.
112. Кошкарев А.П., Зайцева Н.В. Международный опыт формирования информационного общества // Електронні ресурси для науки і освіти: створення, збереження, доступ: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – С. 45-48.
113. Красильникова Е. Стратегия опережающего развития информационной экономики // Наука и инновации. – 2011. – №7. – С. 51-54.
114. Круглов Д.В. Проблемы формирования национальной информационной экономики // Креативная экономика. – 2011. – № 4 (52). – С. 16-22.
115. Кудашов В.И. Научно-технические нововведения: организационно-экономический механизм управления в условиях перехода к рынку. – Минск: Университетское, 1993. – 232 с.
116. Кудашов В.И. Управление интеллектуальной собственностью: учеб. пособие. - Минск: ИВЦ Минфина, 2007. – 359с.
117. Кудрявцева С. «Новая экономика» - продукт современной стадии экономического развития // Экономика ХХI века. – 2003. – №11. – С.35-47.
118. Кузин Ф.А. Как не утонуть в информационных потоках. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.elitarium.ru/2005/07/01/kak_ne_utonut_v_informacionnykh_potokakh.html.
119. Кузьмин С. Перспективы России в развитии современных мирохозяйственных тенденций // Экономист. – 2002. – №1. – С.14-25.
120. Кузьминов Я., Радаев В., Яковлев А., Ясин Е. Институты: от взаимодействия к выращиванию (опыт российских реформ и возможности культивирования институциональных изменений // Вопросы экономики. – 2005. – №5. – С. 4-27.
121. Куликов А. Российский бизнес в Интернете.//«Мир Internet». – 1999. - № 6-7. – С. 42-45.
122. Кутейников А.А. Технологические НВД в экономике США. – М.: Наука, 1990. – 95 с.
123. Кушлин В. Цель и факторы модернизации экономики // Экономист. – 2001. – №8. – С.3-10.
124. Кушлин В. Факторы экономического кризиса базис его преодоления [Текст] / В. Кушлин // Экономист. - 2009. - № 3. - С. 3-11
125. Левченко О.І. Інформаційні потоки в економіці: теоретичні підходи /О.І.Левченко // Вісник Донецького університету економіки та права: зб. наук. пр./ ред. кол.:В.К. Мамутов, О.І. Амоша, А.Я.Берсуцький та ін..; гол.ред. Я.Г. Берсуцький. - Серія: «Економіка та управління». – Донецьк: ДонУЕП, 2010. – №2. – С. 215-220.
126. Левченко О.І. Ефективне використання інформаційних потоків як запорука підвищення раціоналізації зовнішньоекономічної діяльності країни / О.І. Левченко // Вісник Донецького університету економіки та права: зб. наук. пр./ ред. кол.:В.К. Мамутов, О.І. Амоша, А.Я.Берсуцький та ін..; гол.ред. Я.Г. Берсуцький. – Серія: «Економіка та управління». -Донецьк: ДонУЕП, 2011. – №1. – С. 183-188.
127. Левченко О.І Ефективне використання інформаційних потоків як запорука підвищення безпеки національної економіки країни / О.І. Левченко // Вісник Донецького університету економіки та права: зб. наук. пр./ ред. кол.:В.К. Мамутов, О.І. Амоша, А.Я.Берсуцький та ін..; гол.ред. Я.Г. Берсуцький. – Серія: «Економіка та управління». - Донецьк: ДонУЕП, 2012. – №1. - С. 180-185.
128. Левченко Е.И. Особенности управления информационными потоками в экономической безопасности национальной экономики/ Е.И. Левченко // Научный вестник ДДМА. – 2012. – № 1 (26). – 326с., с.141-145.
129. Левченко О.І. Роль держави в інформатизації суспільства України. / О.І. Левченко // Інвестиції: практика та досвід.– 2012. – №13. – С. 51-54. (0,4 д.а.).
130. Левченко О.І. Інформаційні потоки в управлінні економічною безпекою держави / О.І. Левченко // Сучасні перспективи розвитку систем економічної безпеки держави та суб’єктів господарювання: [колективна монографія]/Під ред. проф. Мігус І.П. – Черкаси: ТОВ «МАКЛАУТ» – Черкаси, 2012. - 617 с. (автору належать 0,4 д. а.)
131. Левченко О.І. Вплив інформаційних потоків на економічну безпеку країни./ О.І. Левченко // Матеріали ХV Міжвуз. наук.- практ. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. «Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства»: (11. травня 2011 р., м.Донецьк) – Донецьк:ДонУЕП, 2011. – 260 с. - с.49-52.
132. Левченко О.І. Логіка інформаційного потоку: західні теорії дослідження. / О.І. Левченко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції викладачів, аспірантів і студентів «Соціально-економічні та правові аспекти посткризового розвитку»: (21 квітня 2012 р., м. Донецьк). – Донецьк, 2012. – 286 с. – С.125-128.
133. Левченко О.І. Підвищення безпеки національної економіки України в умовах ефективного використання інформаційних потоків / О.І. Левченко // Програма ХVІ Міжвуз. наук.- практ. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених Донецького університету економіки та права. «Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства»: (26-27 квітня 2012р., м.Донецьк) – Донецьк, 2012. – С.8.
134. Левченко О.І. Перспективи підвищення економічної безпеки за умов формування інформаційної економіки в Україні./ О.І. Левченко // Збірка наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові дослідження сучасності»: (30 травня 2012 р., м.Київ). – Вип 4. – К.:НАИРИ, 2012. – 105 с. - С. 75-77.
135. Левченко О.І. Місце інформаційної економіки в процесі стратегічного розвитку держави./ О.І. Левченко // Збіркник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансова безпека та стратегічний розвиток держави»: (20-21 грудня 2012 р.). – Полтава: Верстка, 2012. – 236с.:іл. – с. 103-105.
136. Левченко О.І. Роль держави в інформатизації суспільства України. / О.І. Левченко // Інвестиції: практика та досвід.– 2012. – №13. – С. 51-54.
137. Линдон Ларуш. Физическая экономика как платоновская эпистемологическая основа всех отраслей человеческого знания // Шиллеровский Институт Науки и Культуры. – М.: Научная книга. – 1997. – 238 с.
138. Логінов О.В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади: Автореф. дис…канд. юр. наук: 12.00.07/ Логінов Олександр Володимирович; Національній академії внутрішніх справ України. – Захист 25.05.2005. – Київ. – 25с.
139. Лопатников Л.И. Популярный экономико-математический словарь. – М.: Знание, 1990. – С.179, 69.
140. Любимцев Ю., Каллаганов Э. Модернизация предприятия (сущность, направления) // Экономист. – 2001. – №8. – С.35-39.
141. Мальцева Н.Г. Движение информационных потоков по уровням доступа// Материалы региональной научно-технической программы «Вуз - Черноморье». Воронеж – 1999г. – с.108
142. Мамиконов А.Г. Управление и информация. А.Г. Мамиконов. - М.: Наука, 1975. - 183 с.
143